Рідна мова

Рідна мова - це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов'язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.
За рішенням ЮНЕСКО 21 лютого всі народи землі відзначають Міжнародний день рідної мови. Долучилися до цього і булавинчани. В цей день на уроках вчителі української мови Полупан Наталія Вікторівна та Ковальова Ольга Вікторівна провели диктанти патріотичного спрямування. Учні школи робили компліменти рідній мові, писали їх на «долоньках» та складали до кошика компліментів, який створила директор школи Ганага Ірина Петрівна.
Визначною подією став святковий захід – літературні читання «Чи можна зрозуміти душу?..». В урочистій обстановці присутні ознайомилися з представниками Луганської обласної спілки письменників, слухали їхні вірші. Учні та вчителі зачитали і свої вірші. Комісаренко Лариса, учениця 9 класу, яскраво описала страждання молодої дівчини, яка чекає з фронту коханого. Хворостян Альона, теж учениця 9 класу, присвятила поезію прабабусі, якої вже, нажаль, немає поряд. Куриленко Богдан, учень 8 класу, восхвалив у вірші рідну мову. Поетичні рядки про обрану професію зачитала Ковальова О. В., а Мартовицька А. П. задала присутнім віршовані загадки власного пера.
Перлиною заходу були виступи гостей свята – вчителів-пенсіонерів. Організатор, Полупан Наталія Вікторівна, запросила Шибалкіну Лідію Григорівну, Золотарьову Лідію Дмитрівну, Полупан Любов Олексіївну та Олєйнікову Ніну Іванівну. Присутні залюбки слухали твори булавинівських поетес. Лідія Григорівна Шибалкіна зачитала і вірші про кохання, і дитячі віршики, і твори на актуальні теми сьогодення. Разом з Мацнєвою Тетяною Миколаївною, яка, нажаль, не змогла прийти на свято, Лідія Григорівна випускала свої твори у збірці новопсковських письменників. Та, завдяки Полупан Н. В., твори Тетяни Миколаївни теж звучали у стінах школи. Золотарьова Лідія Дмитрівна поділилася спогадами про шкільне життя та дала важливі настанови підростаючому поколінню. Крім літературних читань відбулося ще й злиття поколінь, якого так не вистачає іноді в швидкому плині сучасного життя. На святі вирішено було зробити його щорічним. Натхненні учні мають поштовх до злиття з поетичним словом. Будемо сподіватися, що наступного року виявиться більше талановитих поетів